Історія справи

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

01 квітня 2015 року Справа № 908/2422/14 Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:

головуючого суддіКорсака В.А., суддівДанилової М.В.(доповідача), Данилової Т.Б.за участю представників:позивача відповідача прокуратурине з'явився (про час та місце судового засідання повідомлено належним чином) Шкодін Л.В. (дов. від 01.12.2014 р.) Томчук М.О. (посв. від 01.08.2012 р. №000606)розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргуПриватного сільськогосподарського підприємства "Альянс- Агро" на постановуХарківського апеляційного господарського суду від 12.01.2015 р.у справі № 908/2422/14 господарського суду Запорізької областіза позовомПершого заступника прокурора Шевченківського району міста Києва в інтересах держави в особі органу, уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах Аграрного фондудо проПриватного сільськогосподарського підприємства "Альянс- Агро" стягнення 1 551 495, 06 грн. В С Т А Н О В И В :

Перший заступник прокурора Шевченківського району м. Києва в інтересах держави в особі органу уповноваженого державою здійснювати відповідні функції в спірних правовідносинах - Аграрного фонду звернувся до господарського суду Запорізької області з позовною заявою до Приватного сільськогосподарського підприємства "Альянс- Агро" про стягнення неповернутої суми авансового платежу за форвардним біржовим контрактом від 20.11.12 р. №1037Ф у розмірі 2561495,05 грн., з яких: 1310 178,07 грн. - неповернута сума авансового платежу, 509236,76 грн. - 20% штраф, 361558,10 грн. - пеня, 202289,26 грн. - борг за користування коштами та 178232,87 грн. - штраф 7%.

Рішенням господарського суду Запорізької області від 25.09.2014 р. у даній справі (суддя Корсун В.Л.) позов задоволено частково: стягнуто на користь Аграрного фонду 300 178,07 грн.. основного боргу, 254 618, 38 грн.-20% штрафу, 89 116, 43 грн.-7% штрафу та 180 779, 05 грн. пені.

Постановою Харківського апеляційного господарського суду від 12.01.2015 р. у даній справі (колегія суддів: головуючий Могилєвкін Ю.О., судді Пушай В.І., Плужник О.В.) господарського суду Запорізької області від 25.09.2014 р. в частині стягнення 7% штрафу у розмірі 89 116, 43 грн. скасовано та в цій частині в позові відмовлено, в іншій частині рішення залишено без змін.

Приватне сільськогосподарське підприємство "Альянс- Агро", не погодившись з вказаними судовими рішеннями, звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення господарського суду Запорізької області від 25.09.2014 р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.01.2015 р. скасувати, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції, мотивуючи свої вимоги і доводи тим, що судами неповно з'ясовано обставини, які мають значення для справи, а також невірно застосовано норми матеріального та порушено норми процесуального права, що призвело до прийняття невірних рішень.

Ухвалою Вищого господарського суду України від 25.02.2015 р. касаційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства "Альянс- Агро" прийнято до провадження та призначено до розгляду на 25.03.2015 р.

25.03.2015 р. ухвалою Вищого господарського суду України за клопотанням прокуратури розгляд касаційної скарги відкладено на 01.04.2015 р. та продовжено строк розгляду на 15 днів.

25.03.2015 р. від Приватного сільськогосподарського підприємства "Альянс- Агро" до Вищого господарського суду України надійшло правове обґрунтування касаційної скарги, в якому скаржник просить рішення господарського суду Запорізької області від 25.09.2014 р. та постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.01.2015 р. скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції.

Крім того, Приватне сільськогосподарське підприємство "Альянс- Агро" в доповнення своїх пояснень, надало до суду касаційної інстанції копію наказу Мінагрополітики від 26.06.2013 р. №394 та копії платіжних доручень, які просить врахувати при вирішення даної справи.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення присутніх у судовому засіданні 01.04.2015 р. представника прокуратури та відповідача, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, 20.11.12 р. між Аграрним фондом (покупець) та Приватним сільськогосподарським підприємством "Альянс- Агро" (продавець) укладено форвардний біржовий контракт на закупівлю Аграрним фондом зерна за №1037Ф з додатковими договорами за № 1 (від 11.09.13 р.), №2 (від 10.10.13 р.), за умовами якого в порядку та на умовах даного контракту Продавець зобов'язався передати Покупцю у власність товар: пшениця м'яка 3 класу, що відповідає ДСТУ 3768:2010, а Покупець зобов'язався прийняти товар та оплатити його (п. 1.1. контракту).

Кількість (тон): 2 000 (п. 1.2. контракту).

Пунктом 1.3. контракту (в редакції додаткового договору від 10.10.13 р. №2) сторони визначили, що місяць поставки: в термін до 01.12.13 р.

Відповідно до п. 1.4. контракту, базис поставки: EXW Філія "Троянівський елеватор" ПАТ "Розівський елеватор".

Згідно до п. 1.5. контракту, ціна контракту 3600000 грн., у т.ч. ПДВ 600000 грн. з подальшим коригуванням шляхом укладання додаткових угод, у тому числі по бюджетним періодам: 2012 р. - 1800000 грн.; 2013 р. - 1800000 грн.

За змістом п. 1.10. контракту, авансовий платіж в розмірі 50 відсотків вартості зерна сплачується протягом поточного бюджетного періоду.

Відповідно до п. 10.3. контракту він набуває чинності з моменту його підписання сторонами та реєстрації на Аграрній біржі і діє до 31.12.13 р.

Судами попередніх інстанцій встановлено, що станом на момент прийняття рішення у цій справі по суті спору зазначений вище форвардний біржовий контракт від 20.11.12 р. №1037 Ф, а також додаткові договори за №1 від 11.09.13 р. та №2 від 10.10.13 р. до вказаного контракту є дійсним.

Крім того, судами попередніх інстанцій встановлено, що на виконання умов спірного контракту позивачем перераховано на рахунок Приватного сільськогосподарського підприємства "Альянс- Агро" грошові кошти в якості попередньої оплати за пшеницю за форвардним біржовим контрактом від 20.11.12 р. №1037Ф в розмірі 1800000 грн.

Факт перерахування позивачем коштів в сумі 1800000 грн. підтверджується наявною в матеріалах справи належним чином засвідченою копією платіжного доручення від 21.11.12 р. №3202.

Відповідно до п. 2.1. контракту (з урахуванням редакції додаткового договору від 10.10.13 р. № 2) встановлено, що Брокер-продавець поставляє Брокеру-покупцю товар на базисі поставки EXW філія "Троянівський елеватор" ПАТ "Розівський елеватор", 71151, вул. Шкільна, буд. 1, с. Трояни, Бердянський район, Запорізька область, в термін до 01.12.13 р.

Разом з тим, суди попередніх інстанцій зазначили, що актами передавання-приймання зерна від 11.09.13 р., Покупець (Аграрний фонд) прийняв від Продавця (Приватного сільськогосподарського підприємства "Альянс- Агро") у власність пшеницю врожаю 2013 р. на загальну суму 484821,93 грн.

Як вбачається з матеріалів справи, платіжними дорученнями від 02.12.13 р. № 411, від 04.06.14 р. № 69 та від 10.06.14 р. №74 Приватне сільськогосподарське підприємство "Альянс- Агро" повернуло позивачу суми авансового платежу за форвардним контрактом від 20.11.12 р. № 1037Ф в розмірі 5000 грн., 500000 грн. та 510000 грн. відповідно.

В той же час, судами попередніх інстанцій було встановлено, що доказів постачання в повному обсязі товару за умовами форвардного контракту від 20.11.12 р. №1037Ф в термін до 01.12.13 р., або повернення суми авансового платежу в розмірі 300178,07 грн. відповідачем здійснено не було.

На підставі викладеного, суди дійшли висновку, що позовні вимоги про стягнення 300178,07 грн. авансового платежу є правомірними, обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, прокурором та позивачем заявлено до стягнення 509236,76 грн. - 20% штрафу, 361558,10 грн. пені за період з 02.12.13 р. по 23.04.14 р. та 178232,87 грн. - 7% штрафу.

З огляду на вищевикладене, враховуючи ступінь виконання зобов'язання боржником, а також наявність усного клопотання представника Приватного сільськогосподарського підприємства "Альянс- Агро" про зменшення розміру штрафу та пені, суди попередніх інстанцій дійшли висновку про неспіврозмірність нарахованої пені у розмірі 361558,10 грн., 20% штрафу у розмірі 509236,76 грн. та 7% штрафу у розмірі 178232,86 грн. порівняно із наявними збитками кредитора в сумі 300178,07 грн., а тому розмір пені, 20% штрафу та 7% штрафу був зменшений на 50% до 180779,05 грн., 254618,38 грн. та 89116,43 грн. відповідно.

Проте, суд апеляційної інстанції не погодився з висновком місцевого суду про стягнення з Приватного сільськогосподарського підприємства "Альянс- Агро" додатково 89116,43 грн. - 7% штрафу, оскільки штраф, що передбачений пунктом 7.2. контракту за невиконання Продавцем умов контракту у вигляді сплати у розмірі 20 % вартості недопоставленого товару та штраф передбачений пунктом п. 7.6. контракту у вигляді додаткового стягнення 7 % за прострочення понад 30 днів вартості недопоставленого товару, є подвійною відповідальністю, що суперечить нормам ст. 61 Конституції України.

На підставі викладеного судом апеляційної інстанції, рішення в частині стягнення з відповідача на користь позивача 7% штрафу на суму 89116,43 грн. було скасовано.

Разом з тим, вказані висновки судів попередніх інстанцій є передчасними та прийнятими за неповного встановлення та надання правової оцінки усім обставинам справи, що призвело до невірного застосування норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до статті 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.

Відповідно до частини 1 статті 230 Господарського кодексу України, штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.

Згідно до частини 4 статті 231 Господарського кодексу України, у разі, якщо розмір штрафних санкцій законом не визначено, санкції застосовуються в розмірі, передбаченому договором.

Відповідно до частини 1 статті 549 Цивільного кодексу України, неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.

Заперечуючи проти позовних вимог Приватне сільськогосподарське підприємство "Альянс-Агро" надало до судів попередніх інстанцій власні розрахунки щодо стягнення спірних сум, в яких зазначав, що нараховувати кошти необхідно із розміру авансового платежу, який повернутий не був.

Однак, вказані доводи відповідача під час розгляду даної справи судами попередніх інстанцій до уваги не прийняті та не перевірені, наданому Приватним сільськогосподарським підприємством "Альянс-Агро" розрахунку не надано належної правової оцінки.

Крім того, Приватне сільськогосподарське підприємство "Альянс- Агро" зазначало, що Аграрний фонд України прийняв грошові кошти від підприємства, в якості повернення авансового платежу за форвардним контрактом та прийняв односторонню часткову відмову від виконання умов форвардного біржового контракту від 20.11.2012 р.

У відповідності до ст. 615 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання однією стороною друга сторона має право частково або в повному обсязі відмовитися від зобов'язання, якщо це встановлено договором або законом. Одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання. Внаслідок односторонньої відмови від зобов'язання частково або у повному обсязі відповідно змінюються умови зобов'язання або воно припиняється.

Згідно до ст. 651 Цивільного кодексу України у разі односторонньої відмови від договору у повному обсязі або частково, якщо право на таку відмову встановлено договором або законом, договір є відповідно розірваним або зміненим.

Враховуючи вищевикладене, вбачається, що суди попередніх інстанцій дійшли помилкових висновків у зв'язку з недостатнім дослідженням дійсних обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору, та наданню цим обставинам належної правової оцінки, адже, судами попередніх інстанцій, не було належним чином досліджено

розрахунок основного боргу, який був проведений позивачем та нарахування штрафних санкцій і пені.

З наведеного слідує, що приймаючи оскаржувані судові рішення, суди не забезпечили виконання вимог процесуального закону щодо об'єктивності та всебічності з'ясування дійсних обставин справи, оскільки не надали ґрунтовної юридичної оцінки наявним у матеріалах справи доказам, виходячи, зокрема, з принципу їх належності та допустимості, що мало своїм наслідком порушення судами попередніх інстанцій норм процесуального права.

Враховуючи, що в силу статті 1117 Господарського процесуального кодексу України у суду касаційної інстанції відсутнє право встановлювати або вважати доведеними обставини справи, які не були встановлені судами попередніх інстанцій, так само як і надавати їм власну юридичну оцінку, колегія суддів зазначає, що у розумінні статті 1119 названого Кодексу усі вищевикладені обставини є підставою для скасування судових рішень судів попередніх інстанцій у даній справі і передачі її на новий розгляд до місцевого господарського суду.

За таких обставин колегія суддів, беручи до уваги доводи, викладені в касаційній скарзі Приватного сільськогосподарського підприємства "Альянс- Агро", дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню, а рішення судів першої та апеляційної інстанцій - скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції, під час здійснення якого суду необхідно врахувати вищезазначені обставини, які стали підставою для скасування оскаржуваних судових рішень, і повністю встановивши фактичні обставини справи, підтверджені належними та допустимими доказами, з наданням їм обґрунтованої юридичної оцінки, вирішити спір з приводу наявності чи відсутності підстав для задоволення позову із застосуванням до спірних правовідносин відповідних норм матеріального права.

Керуючись статтями 1115, 1117, 1119 - 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -

П О С Т А Н О В И В :

Касаційну скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства "Альянс- Агро" задовольнити частково.

Постанову Харківського апеляційного господарського суду від 12.01.2015 р. у справі №908/2422/14 та рішення господарського суду Запорізької області від 25.09.2014 р. скасувати, справу направити на новий розгляд до Господарського суду Запорізької області.

Головуючий суддя В. Корсак

Судді: М. Данилова

Т. Данилова